Ковані віконні решітки та їх історія

Вперше застосування металевих решіток можна зустріти у релігійних спорудах Англії, Італії та Франції. Церковна архітектура тоді значно переважала світську за красою та розкішшю. У XI-XII століттях романські ковані віконні решітки виготовлялися з вертикально встановлених прутів, а порожнини між ними заповнювали чотирилисними квітками конюшини, симетричними плоскими спіралями та іншими візерунковими прикрасами. Для виготовлення рами використовувалися чотиригранні прути, скріплені зв’язками та прутами зі сталі.

У вік розквіту готики, крім масивних церковних огорож, почали ковати витончені вузькі для дарохранителів. Для надання декоративного ефекту візерунок з листя та квітів покривали золотим напиленням.

Решітковий «бум» у цивільній архітектурі припадає на епоху Відродження. У XVI ст. в Італії досягає свого піку будівництво розкішних резиденцій для багатіїв, і це веде до спаду в економіці та політичної кризи. Міське життя приходить в упадок, і представники вищого стану ховаються у своїх маєтках. Починають з’являтися витонченіші огорожі, балконні та ковані віконні решітки, а також різноманітні елементи декору для дому та саду.

Основними елементами для виготовлення кованих віконних решіток вважалися круглі, тонкі, плоскі та чотиригранні прути. До цього можна додати ще й залізні смуги. Гострокінцеві листки, спіралі та плетінка прикрашали їх у період Ренесансу. Вінцем прута служив модельований лист. Опрацьовувалася вона однаково з усіх боків – тоді не було ні парадної, ні тильної сторони.

Поступово декор ускладнювався. Тепер прикрасами служили бюсти та фігури, листя та квіти. Крім вже відомих способів з’єднання її частин (зв’язок та прутів) стали застосовувати зварювання. Їх стали яскраво фарбувати, і цей звичай проіснував до епохи класицизму.

Ковані віконні решітки завойовували все більшу популярність, адже вони давали унікальну можливість – погладіти з вулиці на помпезний маєток, в той час як його власник почувався у цілісності та безпеці. Адже раніше хоча б здалеку побачити, як живе знатна людина, вважалося таким же везінням, як відкрити кодовий замок на двері олігарха в наші часи. Найвитонченіші решітки були воістину творіннями мистецтва, а також вони захищали вітражі, зроблені своїми руками .

Складні виті орнаменти прийшли на заміну лаконічним вертикальним рамам з настанням епохи бароко. Переплетені зарості аканту, волюти та пальмети чергуються з листям та квітами. Цікавий ефект перспективних решіток. Через незвичайне розташування решітчастих воріт при наближенні створюється ілюзія проходу вглиб з порталом в кінці.

З настанням епохи рококо візерунки на них стають більш витонченими та вишуканими. Філігране переплетення диких квітів, пагонів, вінки з листя та інші мотиви рослин руйнують її площину та вириваються за її межі.

Там, де будівництво та ремонт!