Сторінка першокласника
РЕКОМЕНДАЦІЇ
психолога щодо процесу адаптації учнів до навчання у новій школі
Коли закінчується літо, а через декілька днів розпочинається новий навчальний рік, немає, мабуть, дорослих, чиї діти йдуть до школи, які б не хвилювалися, чи буде комфортно їхнім маленьким чадам. Особливо, якщо це першокласники, і особливо, якщо це ще й нова школа. Що можна порадити батькам та учням?
Адаптація дитини до школи – процес пристосування, зміни психіки дитини в умовах переходу до систематичного організованого шкільного навчання. У цей період відбувається перебудова пізнавальної, мотиваційної та емоційно – вольової сфер молодшого школяра.
Адаптація включає такі аспекти:
- фізіологічний (тілесний);
- психологічний (внутрішній світ);
- соціальний (зовнішні прояви в сім’ї та колективі).
Яке головне завдання батьків в період адаптації дитини до школи?
Основа батьківської позиції взагалі полягає в тому, що вдома у жодному випадку не можна дублювати школу. Ви не маєте ставати другим вчителем, основне завдання батьків – безумовна, емоційна підтримка, надання максимально можливої самостійності в організації дитиною власних дій з виконання шкільних правил.
Як підготуватися до першого вересня?
Розповісти про те, що чекає дитину цього дня.
За декілька днів почати вводити її в ритм «підйому і відбою».
Можна дозволити дитині першокласнтку взяти з собою улюблену іграшку або певний амулет, що забезпечує «зв’язок з батьками».
Основний одяг повинен бути новим і особливим (шкільна форма), але певна деталь одягу має бути знайомою і улюбленою (шкарпетки, майка, значок на сорочці та ін.)
Мобільний телефон першого вересня (і взагалі в період адаптації) краще з собою не давати. Дитина гірше звикає до нової життєвої ситуації і нових дорослих, якщо у неї є можливість постійного контакту з батьками.
Приготуватися з вечора, щоб вранці не виникло суєти або паніки. Розрахувати час, щоб дитина зранку могла не поспішаючи поснідати, виконати необхідні гігієнічні процедури та зібратися.
Які непередбачені труднощі можуть виникнути першого вересня?
Часто діти (особливо ті, що не відвідували дитячого садка) останньої миті відмовляються розлучатися з мамою або татом, починають плакати, чіплятися за батьків. У такій ситуації краще піти на заняття разом з дитиною. Для цього потрібно наперед звільнити собі весь день. Про можливість ходити разом з дитиною на уроки краще поговорити з вчителем (адміністрацією школи) на батьківських зборах завчасно.
Як реагувати, якщо дитина злиться на вчителя (дітей) в школі або відчуває страх перед школою?
Перш за все, не забороняти переживання. Не потрібно твердити дитині: «Не можна злитися! Не можна боятися!» Переживання – цілком природна річ, і вони повинні мати право на існування. Проте необхідно обговорити з дитиною, що викликає страх або злість, разом з нею зрозуміти, чому інші люди здійснюють дії, що викликають у неї ті або інші емоційні реакції. Розуміння дій інших часто саме по собі знімає переживання. Є й інші культурні форми, що допомагають людині справлятися із страхом. Для дітей це, перш за все, читання страшних казок в ситуації повної захищеності (на маминих колінах). Казки дають людині пережити відчуття неминучості торжества добра над злом, співпереживання радості і співчуттю, що забезпечують перемогу маленького, слабкого, але доброго, над великим злом. Інша корисна для дітей форма культурного подолання страху – спортивні ігри, що викликають переживання азарту, упевненості в перемозі.
У процесі дорослішання дитина повинна отримати досвід подолання труднощів і конфліктів. Завдання дорослих полягає в тому, щоб, знаходячись поряд, допомагати дитині визначати конструктивні способи своєї поведінки в таких ситуаціях.
Як ставитися до невдач дитини, майже неминучих на початку шкільного життя?
Батьки часто ставляться різко негативно до перших невдач дитини. Негативні оцінки дорослих підвищують тривожність дитини, її невпевненість в собі і своїх діях. Це, у свою чергу, веде не до поліпшення, а до погіршення результатів. Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку. Це відволікає дитину від суті виконуваних завдань і фіксує її увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.
Тому найправильніше ставлення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоча б іноді) власної перемоги.
Які типові прояви стресу і дезадаптації?
Дитина часто плаче (більше, ніж зазвичай).
У неї, на відміну від звичайного, пригнічений або, навпаки, збуджений стан (гірше засинає).
Дитина проявляє необґрунтовану агресію (лається, нападає, відповідає агресивно, лізе в бійку).
Дитина відмовляється йти до школи.
Які незвичайні прояви дитини вимагають звернення до фахівця?
Страхи (нічні страхи).
Енурез (нетримання сечі).
Гризіння нігтів, заїкання або сіпання повік, м’язів обличчя.
Яскраво виражена агресія.
Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей
Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.
Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:
1. Відпочинок між заняттями в школі
Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.
2. Сон
У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.
3. Скільки необхідно спати дитині?
З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.
| Вік(у роках) | Тривалість сну (в годинах) | |
| ніч | день | |
| 6 | 11-12(якщо не спить удень) | 1,5-2(протягом року) |
| 7 | 11 | 1,5-2(І-ше півріччя) |
| 8-9 | 11-10.30 | - |
| 10 | 10.30-10 | - |
Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.
Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати “ритуалу сну”.
Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з’ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов’язково засне, якщо мовчки буде повторювати: “Я обов’язково засну”. Або запропонувати старий спосіб – порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.
4. Відпочинок у вихідний день
Він допоможе усунути 4 “дефіцити”: руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.
Удачі Вам і Вашим дітям, успіхів і перемог!
